Як закохати дитину у спорт

Сучасні батьки розуміють важливість фізичного виховання у формуванні майбутньої гармонійної особистості. Тому вони можуть серйозно тривожитися, бачачи, що їхні діти не захоплюються спортом. Томас Джефферсон, 3-й президент США, якого по праву вважають засновником американської нації, вважав, що кожна людина має приділяти спорту не менше 2-х годин на день, оскільки «у здоровому тілі – здоровий дух». Говорячи про дітей, подібний вислів особливо актуальний, адже дитячий спорт не лише зміцнює тіло, а й стимулює розвиток розумових здібностей.

Спорт потрібен дітям так само, як вивчення шкільних наук

Як діти взаємодіють зі світом

Найбільш природна форма взаємодії дитини з навколишнім світом – дотик. Торкаючись предметів і однолітків у процесі гри, діти не лише вивчають предмети, а й знайомляться з новими для себе відчуттями та формами контакту:

· Задишка при бігу.

· Дружба.

· Веселощі всередині колективу.

· Командний дух.

Спілкуючись у колективі, дитина отримує важливий досвід, який сприяє розвитку інтелекту та широти емоцій.

Заняття в секціях – важливий досвід, який допоможе дитині знайти себе

Спорт потрібен людині у будь-якому віці. Але як зробити так, щоб дитина раніше не втратила до неї інтерес? На сайті “Дитячий спорт” ми розміщуємо на цю тему багато корисних матеріалів у блозі для батьків.

Чому діти можуть втратити інтерес до спорту?

За статистикою діти до 13-ти років починають ставитись до командних змагань та до уроків фізкультури байдуже.

Ми вважаємо, що є кілька причин:

· Шкільна освіта побудована на розумінні обов’язковості уроків фізичного виховання. Зазнаючи певного тиску з боку педагогів та батьків, діти підсвідомо прагнуть протидіяти системі. І починають уникати уроків фізкультури та участі у спортивних святах.

Уроки фізкультури у молодших класах негаразд системи, як у старших, тому викликають відторгнення
· Спорт не може бути покликанням для всіх. Тому в когось бути спритнішим, вищим і сильнішим – виходить, а в когось – ні. Звідси виникають розчарування та охолодження до певного виду діяльності.

· Діти значно різняться між собою характером та схильностями. Деякі підлітки із захопленням вивчають нові види фізичної активності, а інші зосереджуються на чомусь одному. Як відомо, уроки фізкультури досить одноманітні: вони навчають волейболу, основ гімнастики, стрибків, бігу, метання. І вони найчастіше розраховані на тих дітей, яким подобається взаємодія у команді. Індивідуальні особливості рідко враховуються.

Гра – те, що розвиває любов до спорту

· Деякі діти можуть настільки любити рух, що хаотично шукають «свій» вид спорту, навчаючись новим та новим навичкам. Можливо, таким хлопцям потрібна психологічна допомога, яка зорієнтує їх на досягненні якоїсь однієї мети, заощадивши резерви організму.

· У прагненні зробити з дітей чемпіонів батьки наполягають на великих навантаженнях. Витрачаючи багато часу на тренування, підлітки починають втрачати інтерес до життя і просто йдуть зі спорту. Іноді саме цей фактор заважає їхньому внутрішньому зростанню та розвитку.

Якщо зібрати докупи всі перелічені чинники, то стане ясно, що, намагаючись розвинути в дитині любов до спорту, наполегливість, вміння доводити розпочату справу до кінця, батьки можуть забувати, що діти – це діти. І вони мають право на певну свободу, що дозволяє їм відкривати самостійно свій власний світ, захоплюватися та досліджувати, отримувати від життя задоволення.
Навіть у період пандемії спорт необхідний

Як розвинути у дітей любов до спорту

Як розвинути у дітей любов до спорту Батькам може знадобитися достатня кількість часу, бажання та наполегливості, щоб досягти основної мети – навчити дитину отримувати задоволення від фізичних навантажень. Але є лише кілька пунктів, які потрібно застосувати:

1. Потрібно бути для дітей прикладом. Діти навчаються у батьків і хорошому, і поганому. Якщо ви волієте цілими днями валятися на дивані, то навряд чи ваша дитина повірить у ваші запевнення, що спорт – це чудово. Як щодо того, щоб вихідні провести на ковзанці, а влітку зайнятися підготовкою до марафону? Якщо ви не готові до таких жертв, то не вимагайте і від дітей багато чого. З 6 до 9 років дітям необхідний велосипед

2. Займайтеся спортом разом із дітьми. Для початку підійдуть велосипедні прогулянки, кидки м’яча до баскетбольного кільця або звичайний фітнес. Навчившись усьому, що ви можете, дитина, можливо, захоче займатися чимось іншим. Наприклад, плаванням. У цьому випадку допоможіть йому здійснити таку мрію.

3. Спорт повинен приносити задоволення. Не варто використовувати тиск, навчаючи чомусь дитину. У нього може не виходити одразу влучно стріляти, метати м’яч або бігати без задишки. Головне – не отримання щохвилинного результату. Важливо, щоб усі учасники отримали насолоду від фізичної активності. Зосередьтеся на тому, щоб дитина вивчила головний урок: «Спорт – це веселощі».

4. Відвідуйте разом спортивні заходи – ігри дворових команд, міські матчі та міжнародні чемпіонати. Окрім захоплюючого спільного проведення часу, шанси, що малюк почне мріяти про серйозний спорт, значно зростуть. Бути на висоті в будь-якій ситуації – головна навичка спорту

5. Включить у програму проведення вихідних перегляди фільмів про спорт. Існує багато спортивних фільмів, які надихають дітей спробувати щось нове. Чи це сліпуча аура вогнів стадіону на футбольному полі або розповідь про відомого хокеїста. Спортивні фільми можуть бути цікавим способом захопити вашу дитину спортом.

Спорт, який адекватний віку Діти розвиваються постійно.

Спочатку їм подобається ходити, потім вони освоюють триколісний велосипед, потім їх можна вперше поставити на ковзани чи навчити плавати. Ми проаналізували інтереси дітей у різному віці та виявили наступні залежності:

· Діти від 3 до 5 років люблять штовхати і кидати м’ячі, грати в рухливі ігри, лазити турниками та сходами, мріють освоїти лижі, ковзани або велосипед. Постарайтеся навчити їх у цьому віці всьому, що вони захочуть. Надалі їх навички точно знадобляться.

· У віці від 6 до 9 років діти не тільки йдуть до школи, але можуть відвідувати деякі секції. Їх легко в цей період захопити чимось, чим захоплюються їхні друзі чи однокласники. Спорт навчає дітей молодшого шкільного віку співпрацювати, вирішувати конфлікти, перемагати та програвати. Добре дівчатками та хлопчикам 6-9 років займатися гімнастикою чи плаванням. Але дітей також візьмуть до секцій футболу, карате, танців, тенісу, лиж, фігурного катання. Закохані у спорт

· З 9 до 12 років діти особливо прагнуть колективної взаємодії. Тому командні види спорту їм можуть бути найцікавішими. Футбол, хокей, волейбол, баскетбол та інші подібні секції почнуть вимагати від дітей цього віку набагато більше часу, ніж раніше. Батькам доведеться возити дітей на тренування та ігри. Дітям також може знадобитися особлива підтримка – вони не повинні засмучуватися, втрачати інтерес до своїх тренувань і прагнути успіху. У цьому чудовому тінейджерському віці дітей можна познайомити з іншими цікавими видами спорту – як катання на гірських велосипедах, скелелазіння, лижня, сноубординг та дайвінг. Батькам точно не доведеться розслаблятися!

· 13-15 років та старше. Підлітки хочуть почуватися незалежними. Вони точно можуть диктувати свої погляди на ті чи інші види спорту. Важливо зберегти порозуміння у ній. Для цього необхідно встановити взаємини, що ґрунтуються на відкритості та довірі. Якщо організовані заняття спортом – секція або спортивна школа, – вимагають більше енергії та особистого часу дитини, то вона може ухвалити рішення піти зі спорту. Можливо, батькам буде складно ухвалити таке рішення. У цьому випадку ми радимо згадати, що спорт – це лише розвага.

Про безпеку

Минули часи, коли заради спорту люди забували про своє здоров’я. Травми болючі, незручні і дорогі, вони можуть у результаті призвести до того, що дитина вирішить залишити спорт або перестати їм займатися всерйоз. Якщо ваша дитина займається спортом із високим навантаженням, наприклад, футболом або хокеєм, наголосіть на важливості безпеки. Подбайте про безпеку заздалегідь. Особливо важливо, щоб у дворових та шкільних іграх дитина не втратила своєї спортивної форми.

Також приділіть пріоритетну увагу відпочинку та відновленню сил. Міжсезоння не обов’язково має бути присвячене інтенсивним тренуванням. Навпаки, у цей період можна приділити більше уваги видам спорту, які не є систематичними – вирушити в гори, позайматись дайвінгом або сплавитись на байдарках.

Спорт та дружба

Спорт повторює реальне життя: є постійна конкуренція, командна робота, перемоги, поразки, конфлікти та примирення. Членство у спортивній команді вчить дуже багато:

· Цінувати турботу про інших;

· Розвивати довіру до друзів і впевненість у собі;

· Виявляти повагу до авторитету;

· Вміти брати на себе відповідальність.

Впевненість у собі надзвичайно важлива у звичайному житті. Спортивні діти серйозно відрізняються від однолітків навіть у школі: вони більш заповзятливі, активні, доброзичливі, наполегливі.

Спорт – відмінний врівноважуючий чинник, оскільки він поєднує дітей різного виховання, національностей, соціального рівня. Він допомагає дітям знайомитися, дружити, знаходити прихильників, об’єднаних загальними інтересами та захопленнями. Також спорт загартує характер. Дуже важливо, щоб у прагненні розвинути у своїй дитині сильну особистість батьки враховували важливе значення спорту. Ну, а можливостей – як платних, так і безкоштовних – у містах хоч відбавляй. Було б бажання!