13 ефективних порад батькам про те, як привчати дитину до дисципліни у різному віці
Як ефективно привчати дитину до дисципліни
Дисципліна – це одне з найважливіших, але разом з тим і одне з найбільш незрозумілих слів для батьків. Всі батьки єдині в тому, що дітям потрібна дисципліна, але думок щодо того, як цього досягти, існує безліч.
Розглянемо докладніше, як найкраще привчити дитину до дисципліни. Але спочатку слід розібратися, що це таке.
Дисципліна та покарання
Із чим у вас асоціюється слово «дисципліна»? Покарання? Влада? Позитивне підкріплення? Усі ці варіанти є по-своєму правильними. Привчання до дисципліни – це навчання людини тому, як дотримуватися норм поведінки, і цього можуть підійти як покарання, і позитивне підкріплення чи демонстрація влади. Іншими словами, дисциплінування – це спосіб змусити дитину поводитися належним чином.
Однак методи, які використовують для цього батьки можуть сильно відрізнятися. Більшість батьків застосовують для цього покарання: ставлять дитину в кут, позбавляють її будь-яких привілеїв або навіть шльопають. Деякі батьки відкрито розмовляють з дитиною, пояснюють їй очікування від її поведінки та наслідки порушення правил. У ході розмов батьки використовують логічні міркування та позитивне підкріплення.
Деякі з цих методів ефективні і дозволяють дитині жити щасливо і бути успішними, але інші можуть перетворити її на бунтаря, який ненавидить владу та порядок.
Як правильно привчати дитину до дисципліни?
Привчити дитину до дисципліни – непросте завдання. Для цього вам знадобиться багато терпіння, любові та навичок впливу на дитину.
- Чітко позначте свої очікування
Як би ви хотіли, щоб дитина відповідала на ваші запитання? Як би ви хотіли, щоб дитина поводилася перед гостями чи в громадських місцях? Що ви маєте на увазі під дисципліною та гарною поведінкою?
Якщо у вас немає відповідей на ці запитання, і ви не знаєте чітко, як має діяти дитина в тих чи інших ситуаціях, то звідки вона може це знати? Батькам варто мати чіткі очікування та пояснити їх дитині.
- Виявляйте розсудливість
Встановлюючи свої очікування, пам’ятайте, що ніхто не досконалий. Визначте конкретні реальні цілі, посильні для дитини. Якщо дитині буде дуже важко виправдати ваші очікування, вона може здатися і піти шляхом найменшого опору.
- Будьте послідовні
Деякі батьки самі час від часу порушують правила, які і встановили, бо це їм зручно. Однак, чинячи так, ви показуєте дитині, що порушувати правила допустимо. Послідовно дотримуючись їх, ви цим підкреслюєте важливість дисципліни. Дотримуйтесь правил за будь-яких обставин. Але разом з тим не варто встановлювати для дитини занадто суворі правила або робити щось, що може принизити або збентежити.
Коли ви порушуєте правила, це наводить дитину на думку: «Якщо батьки порушують правила, то чому я повинен їх дотримуватися?»
- Не будьте надто авторитарними
Батьки є для дитини авторитетними постатями у ній. Однак вам вирішувати, який стиль вибрати у спілкуванні з дитиною – авторитарний чи демократичний. Розглянемо, у чому з-поміж них різниця.
Авторитарні батьки пояснюють свої вимоги фразою: “Тому що я так сказала!” Вони очікують, що дитина виконуватиме вказівки без жодних пояснень. Авторитарне виховання не враховує думки дитини і може принижувати її. Що старшими стають діти, то більше вони хочуть, щоб їх поважали. Тому дотримуватись авторитарного стилю у вихованні дітей – не найкраща ідея.
На відміну від авторитарних батьків, демократичні чітко прояснюють свої очікування та встановлюють обмеження. Вони показують дитині приклад і хвалять його за поведінку. Щоб заслужити повагу дитини і донести до неї свою точку зору, вам слід поважати її думку.
- Підтримуйте зв’язок
Коли ви розмовляєте з дитиною, не відволікайтеся ні на що. Перервіть усі справи, приберіть мобільний телефон і дивіться на дитину. Тільки так він зрозуміє, що його слова важливі для вас.
Дитина краще слухатиметься вас і дотримуватиметься встановлених правил, коли вона відчуває емоційний зв’язок з вами. Йому потрібне ваше співпереживання. Намагайтеся зрозуміти, що він відчуває. Коли ви почнете розмовляти з ним, виходячи з цих позицій, він почне прислухатися до ваших слів.
- Спілкуйтесь відкрито
Не робіть категоричних заяв, після яких ваша розмова з дитиною припиняється. Наприклад, якщо він відмовляється йти в гості, не варто казати йому: «Я сказала, що ми йдемо – і крапка». Натомість постарайтеся зрозуміти дитину і запитайте: «Чому ти не хочеш іти в гості?» Коли ви розумітимете причини такої поведінки, відкоригувати її буде набагато легше.
- Використовуйте помилки дитини як можливість навчити її новому
Використовуйте допущені дитиною помилки, щоб допомогти їй стати кращими як особистості. Якщо ви бачите, що він робить щось не так, не поспішайте втручатися чи критикувати його. Зберігайте спокій та дайте дитині можливість зрозуміти, що він зробив не так. Коли ви вказуєте на помилки, поясніть, як їх виправити.
Привчаючи дитину до дисципліни, важливо якомога чіткіше озвучувати свої очікування, показувати гарний приклад, давати дитині вибір та простір для розвитку та встановлювати кордони, щоб забезпечити її безпеку.
Але наскільки жорсткими мають бути межі, які ви встановлюєте? Чи допустимі фізичні покарання дітей?
Покарання та дисципліна – це не одне й те саме
Чи вважаєте ви, що дисциплінування неможливе без покарань? Якщо так – ви не самотні. Багато батьків у всьому світі думають так само.
Однак із низки причин цього робити не варто:
- у перекладі з латини слово “дисципліна” означає “навчання”. Привчання дитини до дисципліни спрямоване на те, щоб навчити її гарній поведінці, тоді як покарання контролюють поведінку дитини через страх;
- хоча за допомогою покарань можна певною мірою контролювати поведінку дитини, такий метод контролю змушує її думати, що вона не відповідає за свою поведінку;
- покарання, що принижують дитину, здатні завдати довгострокової шкоди її психіці;
- тілесні покарання можуть призвести до агресивної поведінки. У дітей, які зазнають фізичних покарань, також виникає ризик фізичних та емоційних травм, антисоціальної поведінки тощо;
- надмірні тілесні покарання можуть перерости в насильство, що завдасть шкоди психіці дитини.
- Дитина, яку часто карають, починає вірити, що відповідальність за її поведінку лежить на комусь іншому, а не на ній самій. Вони роблять таким чином, щоб хтось покарав їх за погану поведінку.
Пам’ятайте: поганих дітей немає – є лише погана поведінка. Ваша мета – не завдати дитині шкоди, а виправити її поведінку.
Ефективні методи дисциплінування дитини
Дисциплінування спрямоване на те, щоб навчити дитину розрізняти хорошу та погану поведінку, навіть з її суб’єктивної точки зору. Головне – пояснити дитині загальноприйняті правила поведінки і те, що вона ніколи не повинна завдавати шкоди іншим людям. У різному віці можна використовувати різні методи дисциплінування дитини.
3-5 років
Діти старше трьох років розуміють вказівки і можуть слідувати їм. Вони також здатні бачити взаємозв’язок між своїми вчинками та наслідками. У цьому віці діти люблять робити все по-своєму, і тому потрібно пояснити їм обмеження. Існує кілька ефективних способів зробити це.
- Позитивне дисциплінування
Як випливає з назви, позитивне дисциплінування спрямоване на те, щоб акцентувати увагу на добрих вчинках дитини, а не на поганих. Ідея такого методу – наголошувати, яких дій ви очікуєте від дитини. Цей метод добре працює із маленькими дітьми.
- Керівництво дитиною
Маленькі діти ще не можуть відрізняти правильні вчинки та неправильні. Малюків потрібно вчити поводитися в суспільстві, спілкуватися з новими знайомими та гостями, які приходять до дому, гарним манерам та навичкам спілкування. Тому давайте дитині прості та зрозумілі інструкції. Допоможіть дитині розрізняти хорошу та погану поведінку.
Найкращий спосіб зробити це – показувати гарний приклад. Робіть те, що вважаєте правильним, поводьтеся так, як хотіли б, щоб поводилася ваша дитина. Навчіть дитину говорити «дякую», «будь ласка» та «вибачте» у відповідних ситуаціях. У ранньому віці дитина може також навчитися фразам: “Я злий”, “Я голодний” або навіть “Я тебе люблю” і т.д.
- Дисципліна, заснована на винагороді
Ставити дитині умови найкраще, коли вона ще занадто мала для того, щоб зрозуміти логіку та пояснення. Також батьки часто використовують покарання, щоб змусити дитину поводитися певним чином. Але, використовуючи покарання, ви зосереджуєтесь на негативі.
Дисципліна, заснована на винагороді, наголошує на позитиві, тобто на тому, що має робити дитина. Проте винагорода не повинна перетворюватися на підкуп. Якщо ви нагороджуєте дитину за будь-яку дрібницю, у неї не буде мотивації добре поводитися без винагороди.
Щоб уникнути цього, привчіть дитину до того, що нагороди не завжди мають бути матеріальними. Це може бути, наприклад, звичайна похвала. Якщо дитина щаслива від того, що допомогла іншій людині, саме це почуття для неї – нагорода.
- Періоди заспокоєння
Якщо дитина вперта, позитивне дисциплінування у відносинах з нею може не спрацювати. Такі діти здатні впадати в істерики, щоб висловити свою злість і розчарування. Якщо ви лаятимете дитину або примушуватимете поступати відповідно до ваших вказівок, це може тільки посилити ситуацію.
Коли дитина відмовляється слухатися і впадає в істерику, дайте їй час, щоб заспокоїтися. Не варто ставити його у кут, краще дозвольте провести деякий час у своїй кімнаті. Комфортна атмосфера допоможе йому швидше заспокоїтись.
Після цього поговоріть з ним про те, чому він не повинен поводитися певним чином.
6-7 років
У цьому віці дитина співвідносить слова батьків з їхніми вчинками. Тому, перш ніж встановлювати для дитини наслідки поганої поведінки, переконайтеся, що вони обґрунтовані. Не загрожуйте йому перебільшеними чи непрактичними покараннями, які ви не зможете виконати.
- Встановлюйте правила та межі
Діти краще поводяться, знаючи правила. Тому встановіть для дитини рамки дозволеного. Правила, які ви встановлюєте, мають бути простими та зрозумілими. Дитині необхідно розуміти наслідки, які очікують її у разі поганої поведінки. Однак не перестарайтеся. Занадто велика кількість правил і обмежень може збентежити дитину. Встановіть кілька правил і вимагайте, щоб дитина дотримувалася їх.
- Розкажіть дитині про природні та логічні наслідки
Ефективний спосіб привчити дитину до дисципліни – використовувати природні наслідки, які можна пояснити логічно. Не вигадуйте наслідків, зручних для вас, тому що дитина швидко здогадається про їхню надуманість.
Природними наслідками можуть бути почуття дитини до чогось. Наприклад, якщо він через необережність втратив або зламав іграшку, не поспішайте купувати йому нову. Дайте йому час пережити смуток від втрати іграшки та зрозуміти важливість дбайливого ставлення до речей.
Логічні наслідки – не ті, які ви вибираєте ви, а ті, які безпосередньо пов’язані з поганою поведінкою. Розуміння цього допоможе виправити поведінку дитини.
Наприклад, якщо він не хоче вивчати уроки, можна заборонити йому дивитися телевізор або грати в комп’ютерні ігри. Якщо він постійно забуває іграшки на вулиці, то йому можна заборонити грати ними на один-два дні.
- М’яка дисципліна (перенапрямок)
М’яка дисципліна – це спеціальна техніка, яка полягає в тому, що дитину потрібно відволікти від поганої поведінки та запропонувати альтернативу. Наприклад, якщо дитина хоче пограти з вашим мобільним телефоном, ви можете сказати йому: «Тобі подобається грати з мобільним телефоном? Добре, давай візьмемо іграшковий телефон». Так ви перенаправите увагу дитини.
Якщо дитина грає в небезпечному місці, вам слід відвести її в безпечне. Не потрібно шльопати дитину або застосовувати фізичне насильство. Торкайтеся його ніжно і використовуйте фрази, наприклад: «Ця кімната краще підходить для ігор» або «Там занадто небезпечно, йди сюди».
- Емоційний коучинг
Діти влаштовують істерики, кусаються чи б’ються тоді, коли не можуть висловити усно свої емоції. Мета емоційного коучингу – навчити дитину визначати емоції та висловлювати їх словами, виключаючи тиск на неї. Коли дитина почне битися або розкидати речі, спокійно скажіть їй: «Я знаю, що ти сердишся через те, що тобі потрібно багато часу приділяти урокам. Зараз ти можеш зробити перерву і трохи помалювати, а потім знову повернешся до виконання уроків».
Емоційний коучинг передбачає 5 кроків:
- відстежуйте власні емоції;
- співпереживайте дитині та підтримуйте з нею зв’язок;
- слухайте, що каже дитина;
- називайте дитині емоції, які вона відчуває. Для цього ви можете скласти список почуттів або роздрукувати фотографії людей, які виражають різні емоції.
9–12 років
У цьому віці для дисциплінування дитини найкраще підходять природні наслідки. Крім того, можна використовувати наступні техніки.
- Причини та наслідки: допоможіть дитині вчитися на її помилках
Наслідки, які ви встановлюєте для дитини за погану поведінку, повинні відповідати її віку та ситуації. Наприклад, якщо дитина відмовляється вчасно лягати спати, дозвольте їй лягти спати пізніше. Наступного дня, коли він почуватиметься сонним і роздратованим, поясніть йому, що це відбувається тому, що він не ліг вчора вчасно.
Використовуйте природні наслідки, щоб допомогти дитині вчитися на помилках.
- Запропонуйте альтернативи
Коли ви говорите дитині «ні» і не пропонуєте нічого натомість, вона може стати впертою. Логічні пояснення не спрацюють, якщо дитина намагається висловити свою незалежність з допомогою дій. Придумайте альтернативи, що дозволяють вам співпрацювати.
Коли ви даєте дитині вибір, вона не матиме можливості сказати «ні». За наявності двох простих варіантів будь-який його вибір буде правильним. Наприклад, якщо дитина влаштовує істерику через те, що ви не хочете купувати їй газовані напої, наступного разу спитайте: «Що ти хочеш – яблучний чи апельсиновий сік?». Так ви дасте йому зрозуміти, що він має лише ці два варіанти. Якщо дитина все ж таки відмовляється від обох варіантів, не втрачайте холоднокровності. Продовжуйте пропонувати йому ці варіанти, доки він не вибере один із них.
13 років і старше
Підлітків зазвичай важко переконати. Логічні аргументи який завжди можуть діяти ними. Якщо такі аргументи не спрацюють, спробуйте такі способи.
- Дискусія та пошук загального рішення
Підлітки не люблять, коли їм вказують, що робити і як поводитися. Їм подобається, коли з ними поводяться як з дорослими, хоча насправді вони не є. Тому, коли у вашого підлітка виникають проблеми з поведінкою, не ставте йому ультиматумів. Обговоріть із ним проблему та придумайте спільне рішення. В результаті підліток відчуватиме велику відповідальність і, ймовірно, погодиться на вашу пропозицію.
- Позбавлення привілеїв
Коли підліток порушує правила, як покарання можна позбавити його будь-яких привілеїв. Наприклад, якщо він не приходить додому, забороніть йому гуляти протягом наступних кількох днів.
Привілей, якого ви позбавляєте підлітка, має бути пов’язаний з його провиною, щоб він міг зрозуміти наслідки своєї поведінки.
- Переговори
Ще один спосіб дисциплінувати підлітка – це переговори. Як було зазначено раніше, підлітки люблять виявляти свою незалежність, самостійно приймаючи рішення. Коли між вами виникає конфлікт інтересів, укласти угоду. Так підліток із більшою ймовірністю піде вам на поступки.
Ви не зможете привчити дитину до дисципліни, якщо самі не дотримуватиметеся правил. Незалежно від того, три або шістнадцять років вашій дитині, він буде звертатися до вас за порадами та підтримкою. Будьте гарним прикладом для вашої дитини, щоб вона не виправдовувала свою погану поведінку тим, що ви чините так само.
